Архив рубрики: Особливий Донбас

Навіщо музею квадрокоптер?

Як у Слов’янську та Лисичанську 1реалізують проект, що змінює краєзнавчі установи і заразом — громади.

Публіку Донеччини і Луганщини по-новому знайомлять з краєзнавчими музеями, перетворюючи їх на активний публічний простір. Восени у Слов’янську і Лисичанську розпочався проект «Музей відкрито на ремонт», у рамках якого організатори провели низку освітніх подій, презентували керамічне виробництво у Слов’янську як соціальний феномен, забезпечили музеї новою сучасною технікою, зняли PR-ролики, провели навчання для музейних працівників, а головне — дали розуміння справжньої історії краю. Читать далее

Ялинкові прикраси

Зимовий вечір – чорний верх, 12білий низ – не забарився. У засніжений парк увійшли вологі сутінки, натякаючи, що нам пора. На трьох у нас був один телефон таксі і мобільні, які на морозі стрімко розряджалися. Цього вистачило, щоб набрати номер і отримати дуже київську відповідь: в вашем районе машины не обнаружено. В цю мить прийшло ясне усвідомлення, що ми у Слов’янську і навіщо сюди приїхали. За 5 хвилин у місцевому краєзнавчому музеї відкривалася виставка, яку ми мали висвітлювати. Ми пришвидшили ходу, як нам здавалось, у напрямку виходу і зупинки громадського транспорту. Читать далее

«Славкерампродукт»: як провінційний музей став сучасною дослідницькою лабораторією

Навесні 2014-го місто 1Слов’янськ Донецької області здобуло погану славу як нетривала столиця сепаратистів та вотчина одіозної Нелі Штепи.

Однак ті, хто регулярно їздить на Схід, знають Слов’янськ як столицю кераміки, часто сумнівної якості – без торговців характерними коричневими чайними та горілчаними сервізами не обходиться жоден поїзд, який іде через місто.

Керамічне виробництво стало case study у дослідженні соціальної історії Слов’янська, яке провели київські художники Анна Сорокова і Тарас Ковач. «Сировину» для дослідження вони знайшли у фондах місцевого краєзнавчого музею.

Результат їхньої роботи, проект «Славкерампродукт: робота з матеріалом» закриває одразу кілька прогалин у «слов’янськознавстві» й дослідженні культури малих міст загалом: естетичну, соціологічну й музеєлогічну. Читать далее

Как живет оккупированный Донбасс: 1000 дней войны

С приходом «русского мира» original_148422386522некогда процветающий регион Украины переживает далеко не самые лучшие времена. Местные жители отмечают, что сейчас часть Донбасса, находящаяся под контролем «ДНР», не только не развивается, а и методично разрушается боевыми действиями и мародерами. Читать далее

«Після двох років в окупації мізки людині треба чистити чотири роки»

Підприємець зі Слов’янська, 4власник рекламно-інформаційного тижневика і двох газет, редактор, медіаексперт і бізнес-тренер Олег Зонтов брав участь у Революції гідності. 2010 року обраний до Слов’янської міськради. Був єдиним опозиціонером до тодішньої влади серед 60 депутатів.

Із початком війни пішов добровольцем у 92-гу окрему механізовану бригаду. Прослужив кілька місяців. У жовтні 2014 року у зв’язку з обранням секретарем Слов’янської міської ради був відкомандирований до Слов’янська. Виконував обов’язки міського голови до листопада 2015 року. Нині — заступник голови громадської ради при Донецькій облдержадміністрації.

Олег Зонтов розповідає про те, як події останніх трьох років змінили Донбас. Читать далее

Легенда о горе Карачун: правда или вымысел

Есть на юго-западе 1Славянска возвышенность, которая вот уже несколько десятков лет называется Карачун. Это самая высокая точка местности и одно из самых загадочных мест города. С Карачуна открывается прекрасный вид на Славянск и каждый раз, когда местный краевед или просто горожанин, взбирается на гору, трогая рукой буйно растущий ковыль, любуется пейзажем, что раскинулся внизу, каждый раз задается вопросом , как, кем или в честь кого гора получила такое звучное имя, Карачун. Легенда и в самом деле есть, но вот насколько она правдива или же наоборот, — предлагаю разобраться. Читать далее

Жизнь в оккупации: основы кибер-безопасности

Жизнь наciber оккупированных территориях — это череда опасностей, которые не отступают даже тогда, когда человек закрывает двери своего дома. Очень часто защититься невозможно: если кому-то хочется «прийти за тобой», тут скорее всего уже ничего не поделать. Но если ты еще не в поле зрения охотников за чужим имуществом и чужой жизнью, шансы обезопасить себя высоки. И на первом плане всегда остается «кибер-безопасность». Читать далее

Зміни «за книжкою»

Як бібліотека1 у Слов’янську стала центром тяжіння городян.

Будівлю бібліотеки на площі Революції городяни добре знають — вона стала вогнищем відродження культури й соціальної комунікації, особливо протягом двох останніх років. Директор Центральної бібліотеки Слов’янська Ларисою МАМЕДОВОЮ — про те, як установа пережила окупацію і яку роль для себе обирає сьогодні. Читать далее

Як втамувати культурний голод на сході?

На базі 0краєзнавчого музею у Слов’янську створююь відкриту музейну лабораторію. Читать далее

Легенды нашего края. Старая усадьба Бантыша в Славянском районе

Село Прелестное1 Славянского района известно своим музеем народной архитектуры, быта и детского творчества. Но здесь же рядом по соседству с музеем находится старинная усадьба помещика Бантыша. Читать далее