84 дні окупації: хто відчув втрату, біль і позбавлення, стикнувся з війною розуміють наскільки важливо жити в спокою

12 квітня 2014 року сталося 1збройне захоплення Слов’янського міського відділу міліції. На той момент працівники міліції не були готові в моральному і фізичному плані чинити активний спротив незаконним збройним формуванням. Також не готові були застосувати зброю на ураження. Може бути, це відбулося із-за тих співробітників міліції, які зрадили інтереси Батьківщини, присяги і активно співпрацювали із загарбниками.

Звістка про захоплення адміністративної будівлі Слов’янського міськвідділу міліції застало всіх зненацька: кого на робочому місці, кого по дорозі на роботу, а кого вдома – це була субота. Але як тільки ця новина ставала кому-небудь відомою, всі підходили до будівлі міліції.

2
Хаос – одним словом можна було описати те, що відбувається біля міліції і в самій будівлі. Кілька співробітників лежали на асфальті під прицілом автоматів загарбників, хтось вже був отруєний газом в приміщенні відділу і навколо будівлі «небайдужі» вже будували барикади з піску і автомобільних шин. Ніхто до кінця не розумів, що відбувається.

Надійшла команда звільнити кабінети. Частина співробітників переїхали в будинок колишнього райвідділу міліції, а частина в приймальник-розподільник для дітей. Робота міліції була паралізована. Ні автомобілів, ні спецлінії, ні робочих місць, ні зброї. Загалом, нічого для виконання службових обов’язків. Але, незважаючи на це, міліціонери як могли, надавали допомогу населенню.
3
4
5

З приходом прихильників «Русского мира» злочинність збільшилася. Саме тоді з’явився такий термін як «віджали». У людей почали відбирати автомобілі, виносити дороге майно з квартир і будинків, а найжахливіше – стали пропадати люди. Одним з місць, де тримали заручників, була будівля СБУ та ІТТ у відділі міліції.

84 дні окупації. До кінця часу в місті повністю не було їжі, електрики, води, мобільного зв’язку, банківської системи та місцями газу, але міліціонери залишалися на робочих місцях. До того часу багато хто втратив всяку надію на спокійне життя.
6
5 липня «двовладдя» закінчилося. Після тримісячної окупації та жорстоких боїв сили АТО звільнили Слов’янськ. Це було саме довгоочікувана звістка. Адже до того часу з 150 тисяч городян у місті залишилося жити не більше 20 тисяч людей.

Після звільнення міста Слов’янська з міського відділу міліції було звільнено понад 110 співробітників міліції, з них 31 — за дискредитацію правоохоронних органів, які перейшли на бік так званої «ДНР» і більше 50 — за порушення дисципліни.

З цього моменту і почалося формування «нової» міліції. Були призначені нові керівники та укомплектовані вісім структурних підрозділів. Понад 80 співробітників міліції були прийняті в штат Слов’янського МВ, це ті працівники, які залишилися вірними присязі і покинули тимчасово окуповані міста області (Донецьк, Горлівка, Макіївка та інші міста).

Поліція, а раніше міліція завжди перебувала в зоні конфлікту, тому першочергове завдання — правильно, своєчасно і на законних підставах забезпечити вирішення будь-якої проблеми городян. Правоохоронні органи займають дуже велику і важливу ділянку в житті міста, і, в цілому. Однак, щоб підвищити рівень правопорядку і отримати заслужену повагу жителів, поліцейські повинні, в першу чергу, навести порядок у своїх підрозділах, що і відбувається по сьогоднішній день.

За два роки поліцейські пройшли нелегкий шлях від повної розрухи, до відновлення. Сьогодні робота співробітників поліції Донецької області відрізняється від тієї, яку виконують їх колеги з мирних областей. Зараз це бойова одиниця, яка виконує військово – поліцейські функції, щоб зберегти життя мирним громадянам.

5 липня місцеві жителі, поліцейські і військовослужбовці відсвяткували День визволення Слов’янська від окупації. Жителі з жахом згадували події 2-х річної давнини і з посмішками на обличчях говорили про сьогодення і майбутнє.
7
8
9
10
11
Слов’янськ став своєрідним символом – з нього почалося захоплення Донбасу, з нього і почалося звільнення українських міст від бойовиків.

Місцеві жителі колись позбавлені спокою, дякували силовикам за мирне небо, за те, що діти сьогодні не плачуть, а сміються і радують дитинству.

12
Тепер, коли багато хто відчув втрату, біль і позбавлення, стикнувся з війною розуміють наскільки важливо жити в мирі.

Слов’янський відділ поліції