Чотири роки з масових вбивств у Слов’янську

Чотири роки тому у Чотири роки з масових вбивств у Слов'янськусхідноукраїнському Слов’янську катували, застрелили та спалили чотирьох християн-євангелістів. 8 червня 2014 року їх арештувати відразу після Служби Божої, на очах громади і сімей.

Це був останній раз, коли на свободі бачили Володимира Величка (1973 р.н.), Віктора Брадарського (1974 р.н.), Рувіма Павенка (1984 р.н.) та Альберта Павенка (1990 р.н.).

На той момент місто перебувало під контролем російських та проросійських сил. Убивці називали себе «Російською православною армією». Євангелістів вони не любили.

Прямо від храму чоловіків відвезли «на підвал». Там їх били, виводили ніби на розстріл – але стріляли над головою. За свідченнями інших в’язнів, чоловіки співали псалми.

Чотири роки з масових вбивств у Слов'янську
Раннім ранком 10 червня їм дозволили сісти в машини і сказали їхати, а через пару хвилин підстрелили авто із гранатомету. Володимир загинув відразу. Рувіма та Альберта добили пострілами в обличчя та в спину. Віктор зміг втекти, але втратив надто багато крові. Його знайшли на узбіччі через декілька годин.

Братську могилу знайшли, коли Україна звільнила Слов’янськ. 11 дітей лишилися без батьків – просто тому що батьки ходили не до тої церкви. Цього липня двоє синів Володимира Величка відпочиватимуть в Зальцбурзі – Австрія запросила їх та інших сиріт із воєнної зони на реабілітаційний відпочинок. Ми дякуємо за це.

Олександр Щерба